Складається враження, що у Львові залишилося не так багато місць, де можна відчути дух саме нашого “старого Львова”, не вписаний у туристичний потенціал міста. Серед таких автентичних локацій у Львові буденні і колоритні майстерні, де ремонтують наші побутові речі вже не перший десяток років, і дивні галереї та кнайпи, куди заходять “тільки свої”, і люди, віддані своїй неординарній професії.
Тут ми будемо знаходити пояснення різних стереотипів про Львів, які стали іноді гротескними та перебільшеними, проте у їхньому глибинному значенні знаходяться саме такі частинки культури міста та люди, про яких розповідатимемо у рубриці Lviv is….
Люди кажуть: Львів – це місто годинників.
Майстерня годинників на вулиці Дорошенка має вже більше 60 років, а її керівник пан Роман, із яким ми спілкувалися про його ремесло, працює тут вже 35 років. Його профіль – це ремонт наручних годинників.
Перше, що впадає у погляд – це велика колекція годинників на полицях у кожній кімнатці майстерні. Виявляється, що це не виставка – а годинники, які мешканці приносять на ремонт. Час від часу годинники забирають і приносять нові, а про деякі, звісно, забувають.
На сьогоднішній день у мастерні годинників на Дорошенка працює п’ятеро людей. Переважно це майстри старшого віку. Один із них у день нашого візиту святкував свій 80-ий день народження!
Про цікаві деталі своєї роботи та роздумами про ремесло годинникаря ділиться пан Роман:
? Чи можна вважати годинник символом Львова? – Якщо ми говоримо про годинник Ратуші – то це, звісно, так. Якщо говорити в загальному, то кожна людина, яка себе поважає, повинна мати годинник – тому що це є прилад, який необхідний для нормальної орієнтації в часі і просторі.
? У нинішньому Львові відношення до часу не знаю чи змінилося… Але до годинників змінилось точно. Люди або купують дешеві годинники, які після поломки можна лише викинути. Або ж є категорія людей, які надають перевагу дорогим годинникам. Я, наприклад, ремонтував годинник навіть за 35 тисяч доларів.
? В радянські часи були видатні майстри, які самі – від і до – робили наручні годинники. На сьогоднішній день наше ремесло вимираюче, адже з’являється значно більше інших приладів, які теж показують час. І, звичайно, ринок заполонив Китай. Переважно це пластмасові штамповки, які вже не ремонтуються.
? Ми йдемо в Європу, а там, особливо в Швейцарії, годинникова галузь настільки розвивена, що навіть за час своєї роботи не бачив всіх марок всіх годинників. Я знаю точно, що ця професія не вимре через те, що є якісні годинники, і їх, насправді, багато.
фото: vk.com/tarasbovt” target=”_blank”>Тарас Бовт
текст: Ляна Мицько, AfishaLviv.net
У наступному випуску ми розповімо про справжню львівську господиню та її шедеври. Слідкуйте! 🙂
