«Не журись!» – популярний театр-кабаре організований у 1988 році в м. Львові. В основі музично-театралізованих вистав театру авторські пісні, політична сатира, пісні українських січових стрільців та вояків УПА.
Історія театру «Не журись!» починається з 1986 року, коли львівський письменник Юрій Винничук почав організовувати концерти від «Клубу Творчої Молоді» з виступами бардів Андрія Панчишина, Віктора Морозова і Тараса Чубая, запрошуючи також Віктора Неборака. А перший їх виступ під назвою «Не журись!» відбувся 20 вересня 1987 року на День міста Львова.
Після кількох успішних виступів музиканти запланували організувати театр авторської пісні, але в результаті вирішили робити виступи у кабаретному стилі, і у червні 1988 року при громадській організації «Товариство Лева» був утворений театр-кабаре «Не журись!». Директором новоствореного театру став Остап Федоришин.
З початків своєї діяльності «Не журись!» насамперед був театром авторської пісні, де головний акцент припадав передусім на музику і тексти пісень, хоч його учасники намагалися максимально театралізувати музичні вистави, працювали з різними режисерами і потроху навчалися акторської майстерності .
Найбільшої популярності естрадний театр здобув протягом 1988-1991 років, створивши цілу низку музично-театралізованих вистав, у яких гостро й дошкульно висміював тогочасну комуністичну владу, а також представляв глядачам заборонені тоді пісні українських січових стрільців, вояків УПА і т.д. До речі, національний гімн «Ще не вмерла Україна» (в ті часи ще заборонений) прозвучав зі сцени уперше 5-ого жовтня 1989-ого року в концертній залі Львівської філармонії саме у виставі театру «Не журись!» «Повіяв вітер степовий».
Запрошені друзі:
– Тарас Чубай.
– Віктор Морозов і Батяр Бенд.
– Стефко Оробець.
– Юрій Винничук.
– Богдан Стельмах.
– Леся Бонковська.
– Тарас Бут.
