22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. 22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, яка забрала життя кожного п’ятого українця.
День памʼяті встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.
22 червня щороку в державі приспускають державний прапор України з чорними стрічками на будинках і спорудах органів та установ державної влади. Держкомітет телебачення і радіомовлення має забезпечити обмеження трансляції розважальних програм радіо і телебачення.
22 червня 1941 року нацистська Німеччина порушила таємну угоду про ненапад і тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР (пакт Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 року) й атакувала Радянський Союз по всій лінії кордону, від Балтійського до Чорного моря. Так розпочалася німецько-радянська війна (у радянській історіографії – Велика Вітчизняна війна), що тривала до 8 травня 1945 року.
За даними українських істориків, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, загальні демографічні – понад 13 млн, економічні – 285 млн тогочасних рублів. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації.
Україна – одна з країн, яка постраждала і від нацистського, і від комуністичного режимів. На території нашої країни впродовж 40 місяців не припинялися протистояння між Німеччиною та СРСР, активні бойові дії тривали 35 місяців. Окрім злочинів нацистів на окупованих територіях України (Голокост, розстріли мирного населення, спалення сіл тощо), численні злочини на нашій землі вчиняв і комуністичний режим (розстріли політв’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу та знищення в Одесі поранених червоноармійців, скинутих у море разом із санітарними машинами тощо).
Тож цього дня вшануймо пам’ять усіх, чиї життя зруйнувала і забрала війна.
