14 серпня відзначають свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Також його називають Маковія, Медовий спас, Спас на воді. Цього дня в церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія освячували букети квітів, у яких обов’язково були великі достиглі голівки маку.
Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас із Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Цього дня переносили частину хреста Господнього, що збереглася, з імператорського палацу до храму Софії. Протягом двох тижнів святиню носили Константинополем, щоб «відвернути хвороби», очистити місто від злих духів, які нібито приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб випадали дощі.
У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: “Унаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і відведення хвороб. Напередодні, виносячи його з царської скарбниці, покладали на святій трапезі Великої церкви (в честь Святої Софії – Премудрості Божої). З цього дня й далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. Це і є Винесення Чесного Хреста”.
Також цього дня вшановується пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв (166 р. до Р.Х.), їхньої матері Соломонiї та їхнього вчителя Єлеазара (166 р. до Р.Х.).
Єлеазар, священник і законовчитель, жив в Іудеї у 166 р.до Р.Х. Сирійський цар Антіох Єпіфан, який намагався примусити юдеїв перейти на поганську віру, наказав схопити Єлеазара, а коли його привели до мучителя, примушував їсти свиняче м’ясо, що було суворо заборонено Богом у Старому Завіті. Єлеазар погодився померти мученицькою смертю за закон Божий, але не порушувати його. Тоді також схопили сімом учнів Єлеазара, братів Маккавеїв: Авима, Антонiна, Гурiя, Єлеазара, Євсевона, Алима i Маркела, та їхню матір Соломонію. Їх привели до беззаконного царя і також почали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один з них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж порушити закони». Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки і ноги на очах в інших братів і матері. Після цього ще живого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він помер такою ж мученицькою смертю. Відтак було замучено всіх сімох юнаків. Після синів померла й мати.
14 серпня починається Успенський піст. Він триває два тижні й завершується святом Успіння Пресвятої Богородиці. Цього дня в церквах святять воду, квіти й мак, мед.
Окрім посвяти квітів, з Маковієм пов’язаний ще один не менш цікавий обряд. Колись він був дуже урочистим та обов’язковим для кожного села. Це освячення води, зокрема криниць – звичай, що сягає ще язичницьких вірувань у живу силу води. У давніх літописах є свідчення, що князь Володимир охрестив киян саме 1 (14) серпня 988 р. від Різдва Христового, а не 28 липня. За переказами, тоді в гирлі річки Почайни, яка впадала в Дніпро, охрестилися дванадцять Володимирових синів.
На Преображення Господнє в Україні часто кажуть Спас. Колись цю назву вживали без жодних прикметників. Тепер дехто каже на Маковія медовий Спас, на самого Спаса, 19 серпня – яблучний. Проте здавна був тільки один Спас – 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом.
