Всесвітній день модерну відзначають задля пропаганди мистецтва високого стилю модерн в архітектурі, живописі, музиці, поезії тощо, а також для збереження його спадщини. Цього дня заведено проводити виставки, мистецькі конкурси, екскурсії, читання поезії та подібні заходи.
Уперше день модерну організував 2013 року Угорський музей декоративного мистецтва ІММ у Будапешті спільно з журналом Szecesszios. Датою проведення вибрали 10 червня, оскільки цього дня померли два видатні представники стилю модерн: Антоніо Гауді й Еден Лехнер. Щороку це свято отримує певну присвяту. 2020 року Міжнародний день модерну присвячують вітражам.
Український модерн в архітектурі виник на початку ХХ століття, у ньому поєднано європейський модерн та українське бароко. Одна з характерних рис українського модерну – шестикутна трапецієподібна форма вікна й порталу (вхідної групи), а також наявність високих дахів. В українському модерні використовують кольорову майоліку (кераміку з розписною глазуррю), рослинний і геометричний орнаменти.
В Україні до нашого часу збереглося близько 500 будинків у стилі модерн. Це, зокрема, Харківська державна академія мистецтв, готель “Україна” у Дніпрі, Садиба Длуголенського у Вінниці, будинок Полтавського губернського земства та інші.
Архітектура модерну Львова стала провідною в будівництві міста перших десятиліть ХХ ст., до початку Першої світової війни. У міжвоєнний період будівництво вели у значно менших обсягах. Стилі пізнього модерну, Ар Деко, були характерними для 1920-х років міжвоєнного періоду, а згодом поступилися конструктивізму та функціоналізму.
У 1900-х роках тривало стрімке зростання населення Львова, відтак це спричинило значні зміни в інфраструктурі міста.
У прийнятому 1909 року третьому будівельному статуті вперше дозволяли будувати у Львові п’ятиповерхові будинки за спеціальним дозволом міської ради. У таких будівлях встановили централізоване опалення, ліфти. Цей будівельний розвиток збігся з поширенням нового стилю модерну – сецесії. Було зведено як окремі громадські, житлові будівлі, так і блоки будівель, що могли займати цілі квартали забудови.
До найкращих зразків житлових комплексів у цьому стилі у Львові належить забудова вулиць Богомольця, Донцова, Глибокої, Верхратського, Кравчука, Севастопольської, Чупринки, Валовій 7-13.
Серед адміністративних будівель того часу – будинок Фінансової прокуратури і військової інспекції (поміж вулицями Саксаганського, Франка і Зибликевича), Дирекції залізниці (вул. Листопадового чину – Гоголя), Торгово-ремісничної палати (просп. Шевченка 17), Ремісничої палати (пл. Данила Галицького).
