Перші школи у Львові

//

3a0447ebb7b4d69f47679959bcd10f40-wide-big

Сьогодні у Львові налічується понад сто шкіл. Це ми не враховуємо ліцеї та гімназії. Майже 9 тисяч першокласників сіли за парти цього року.

Проте так було не завжди. До XVI ст. рівень освіти був дуже низьким. Звісно, діти вельмож отримували освіту вдома. Їх навчали читати, писати та рахувати. Для більш досконалої освіти українські діти виїздили навчатися за кордон. В Європі вже у XIV столітті працювали університети та колегіуми.

Діти бідняків могли вчитися при церквах. Основною наукою, яку вони здобували, був катехизм. Більш здібних учнів монахи навчали співу та малюванню.

У Львові перша школа, яка надавала більш широку освіту, відкрилася приблизно у 1585 році. Це була Львівська братська школа. Її першим ректором став грек, архієпископ Арсеній Елассонський. Після його від’їзду в Московію в 1588 р. посаду ректора обіймав Стефан Зизаній. Вчителями були Лаврентій Зизаній і Кирило Транквілліон-Ставровецький.

Юнаків тут навчали граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музиці. Тобто тим самим наукам, що у закордонні університети.

Більшість дітей тільки в цій школі починали опановувати абетку, вчили Часослов та Псалтир. І тільки кращим дозволяли вивчати граматику та математику. Юнаки навчалися гарного та чітко висловлювати свої думки, складати вірші. А також вчили іноземні мови, зокрема й грецьку.

До школи могли поступити як бідні, але талановиті юнаки, так і діти заможних батьків. Бідні за навчання не платили. А заможні щось сплачували, але не багато. Лінтюхів та нездар зі школи могли й вигнати, аби не займали місце. Всього в школі могло навчатися близько 60 хлопців.

Навчання відбувалося цілий день. Школярі приходили на уроки зранку і йшли додому аж ввечері.

Основними підручниками в початковій школі були: Буквар (львівське видання 1574 р. Івана Федорова), що містив: абетку, склади “двописьменні” та “триписьменні”, пунктуацію, коротку хрестоматію з молитов та релігійних пісень; Буквар острозького друку 1578 р. Івана Федорова (з грецькими текстами); “Начало учения детям” – буквар, що повторював текст острозького видання 1578 р., перевиданий у 80-ті роки в Острозі; а також Часослов, Псалтир, ірмолої (посібники нотного письма).

В бібліотеці братської школи були також зарубіжні видання – словники й посібники з грецької мови, латини, богословські та філософські трактати, твори античних авторів та ін. У 1589 р. патріарх Єремія дозволив друкувати в друкарні братства підручники (граматику, піїтику, риторику, філософію).

5 квітня 1708 року братство змусили прийняти унію. Папа римський Климент ХІ надав організації гарантію ставропігії. На базі існуючого братства 1788-го декретом цісаря Йосифа ІІ у Львові було створено Ставропігійський інститут, який крім школи утримував до 1939 року окрему бурсу.

На жаль, тривалий час відвідування шкіл було доступним тільки для хлопців. Дівчата, в кращому разі, могли вчитися вдома. І то тільки якщо на це погоджувалися батьки. Менші дівчата відвідували недільні школи при церквах або ж парафіяльні. Де їх вчили писати, читати, рахувати та катехизу. Вдома заможні родини доучували дівчат музиці, живопису та іноземним мовам. А також вишуканому рукоділлю. Більше, на думку суспільства, дівчатам не варто було знати.

У Львові перша українська дівоча гімназія відкрилася аж у 1906 році з ініціативи «Клубу русинок у Львові». Її заснував митрополит Андрій Шептицький.

Тут дівчат навчали іноземним мовам – латини, грецької, німецької, французької та польської. А також історії, математики, природничим наукам. Випускниці школи вміли моделювати та шити одяг, знали діловодство, товарознавство. Ну і, звісно, вміли вести домашнє господарство.

Заходи за категоріями та локаціями

Куди піти та де відпочити на вихідні чи в свята - календар подій Львова. Зручна систематизована афіша фестивалів, вечірок, концертів, виставок, кіно, театральних вистав, кінопоказів, мистецьких подій для львів'ян та туристів. Цікаві кіноогляди та анонси прем'єр.

Індекс маси тіла калькулятор