![9-39](https://afishalviv.net/wp-content/uploads/2024/01/9-39.jpg)
Першого вересня 1939 року о 11.30 на Львів впали перші бомби. Так почалася Друга Світова війна.
Німецька авіація скинула бомби коло вокзалу, на алеї Фоша (тепер це вулиця Чернівецька), на вулицю Вярусув ( тепер – Сміливих) та на вулицю Лєщинськєго ( тепер – братів Міхновських).
Тільки в перший день війни у Львові загинуло 83 особи та понад сто отримали поранення.
Вісімдесят років тому 1 вересня припало на п’ятницю. Звичайний робочий день, завершення тижня. Люди планували собі день, вихідні, осінь. Все перекреслилося кількома хвилинами бомбардування.
![lemberg_1941_4f88_3](https://afishalviv.net/wp-content/uploads/2024/01/lemberg_1941_4f88_3.jpg)
Бомбардування стало несподіванкою не тільки для цивільного населення, але й для влади міста, Польщі (куди входив Львів) та військових. Львів знаходився далеко від німецького кордону. То ж воєнних дій тут не очікували. Місто не було кому обороняти. З 23-го по 30 серпня в рамках мобілізаційних заходів кілька частин, переважно авіаційних та артилерійських, залишили місто. У Львові постійно перебувало лише командування 6-го корпусу та деякі тилові служби. Не було ані авіації, ані протиповітряної оборони. То ж протягом наступних трьох тижнів німці безкарно бомбардували летовище в Скнилові та залізничний вокзал. Ховатися від авіанальотів майже не було де. У Львові не було повноцінних бомбосховищ. Тому львів’яни тікали у цокольні приміщення старих будинків зі міцними стінами. Там не було безпечно. Але там було просторо й сухо. До того ж гуртом було легше психологічно переносити небезпеку.
![5-41-svobodi](https://afishalviv.net/wp-content/uploads/2024/01/5-41-svobodi.jpg)
Але коли над Личаківським цвинтарем польська зенітка збила німецький літак, той ще встиг скинути кілька бомб. Одна з бомб влучила в будинок, де ховалися мешканці. Нікому тоді врятуватися не вдалося.
Буквально за десять днів від першого бомбардування німці ввійшли до Львова. Щоправда, після першого бою їх змусили відступити.
![lemberg_1944_02077-64a](https://afishalviv.net/wp-content/uploads/2024/01/lemberg_1944_02077-64a.jpg)
Але поки Польща оборонялася від нацистів, а інші країни глибоко стурбовано спостерігали, у війну вступила радянська армія. Вона поспішила на допомогу нацистам.
І вже 22 вересня Львів було здано червоним. Згідно домовленостей, всім військовим гарантували вихід з міста а пораненим в госпіталях – безпеку та медичну допомогу. Як тільки польське військо склало зброю, всіх їх почали арештовувати і розстрілювати на місці. А більшість польських офіцерів вивезли до Катині та до П’ятихаток, де вони спочивають у братських могилах.