
З 6 до 8 вересня у Львові відбудуться Дні європейської спадщини. Цього річ акції відбудуться під гаслом «Arts and Entertainment». Львів’янам покажуть життя в реалі, коли ще не було інтернету. Що тоді робили мешканці Львова, як відпочивали та розважалися, чим жили.

Читання: неспішна розвага 15–18 ст. (лекція-виставка)
Читання є невід’ємним елементом життя львів’ян протягом століть: мабуть, від виникнення міста і аж до нашого часу. Місто відоме своїми літературними та книжковими фестивалями та різноманітними акціями. Однак, здебільшого вони показують недавню історію – XIX-XX ст. Ми ж пропонуємо заглибитись в історію давню та познайомитись з культурою читання львів’ян XV-XVIII ст. Які книги зберігались у приватних бібліотеках? Чи читали заборонену літературу? Як змінювались літературні смаки? Про це та інше – на лекції та виставці рукописів й стародруків найстарішої бібліотеки України.
6 вересня, 16.00
Наукова бібліотека Львівського Національного університету імені Івана Франка, вулиця Драгоманова, 5

Виставка “Пані і авто”
На початку ХХ ст. жінки почали активно опановувати найновіші технічні досягнення, зокрема автомобілі. Вважається, що першою українкою, яка сама водила автомобіль, була Соломія Крушельницька. І це й не дивно, адже Соломія любила експериментувати і ризикувати, вона зізнавалася, що в її житті велику роль відіграла відвага.
6 вересня, 16.00
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, вулиця Соломії Крушельницької

Перший театр для дітей та юнацтва
Історія Першого академічного театру для дітей та юнацтва пов’язана з мистецькою культурою Львова та Харкова. Якими шляхами йшли назустріч одні одним театральні колективи двох таких різних міст, як утворювалися стилі їхньої роботи й творчості – відповіді на ці запитання вимагають тривалих і складних досліджень.
6 вересня, 17.00
Перший театр, вулиця Гнатюка, 11

Медіа та масові святкування у Львові | Показ архівних матеріалів
Візуальні медіа стали невід’ємною частиною масових святкувань та розваг у містах. Чимало масштабних подій, які відбувалися у Львові є добре задокументовані у фотографіях, кінозйомках та відео. Відлік такої фіксації можна починати з кінця ХІХ століття, що зокрема відображено у збірках матеріалів Міського медіаархіву.
Постійна зміна технологій, особливо впродовж ХХ століття, впливала на спосіб репрезентації, змінювались творці та форма самих об’єктів. Це в свою чергу відображалось на змісті, який передають нам візуальні джерела з минулого. Під час показу ми оглянемо зріз масових святкувань та відпочинку у Львові від Рільничо-промислової виставки 1877-го року до фестивалю “Вивих” у 1992-му. Основну увагу зосередимо на аналізі, відчитуванні та інтерпретації безпосередньо носіїв інформації.
6 вересня, 17.30
Центр міської історії, вулиця Академіка Богомольця, 6

Мистецтво фотографії політехніків-любителів та професіоналів
У Львові діяли різноманітні мистецькі угруповання, що виникали на базі зацікавлень тією чи іншою течією мистецького руху. На початку 30-х років XX ст. з ініціативи студентського середовища Львівської політехніки було зроблено спробу організувати технічний осередок любителів фотографії. У Львівській політехніці Генрих Міколяш та Вітольд Ромер викладали теорію та практику створення фотографії. Як знаходили науковий підхід до цього фотографічного «ремесла» і плекали художні смаки, які нові техніки освоювали та застосовували, як співпрацювали різні мистецькі групи дізнаємося під час лекції.
6 вересня, 18.00
Науково-технічна бібліотека НУ «Львівська політехніка», аклиця Професорська, 1

Лицарський табір під горою Лева
Історична реконструкція
Саме північні тераси гори Лева традиційно використовувалися для різноманітного відпочинку під відкритим небом: лунапарк, змагання, відзначення дат, інсценізація битви під Лисиничами (на Високому Замку зберігся кам’яний знак), лікувальний заклад Кісєльки (нижче по схилу гори), геологічі мандрівки (в пізніші часи). Під час події, гості разом з господарями табору будуть мати шанс зануритися в атмосферу середньовічного побуту, дозвілля і військової справи.
7 вересня, з 11.00 до 18.00
Початок вулиці Довбуша (на перетині з вулицею Кривоноса)

Як у Львові у футбол грати почали
14 липня 1894 року відбулася перша офіційна футбольна зустріч у Львові, яка ознаменувала початок розвитку цієї гри у нашому місті та на теренах Галичини, що входила на той час до складу Австро-Угорської імперії. Зустрілися команди Львова та Кракова, а звитяга виявилася на боці львів’ян, які перемогли 1:0. Відтоді футбол почав набувати популярності серед молоді та завоював серця мільйонів вболівальників, які у той чи інший час вболівали за різні львівські команди, які всі наступні 125 років приносили славу нашому місту.
7 вересня, 12.00
Станція «Сонячна» дитячої залізниці у Стрийському парку

Екскурсія “Пасажі львівської історії”
Ми пройдемось пасажами Гуттерів, Андреолі, Міколяша, Гаусмана, Грюнерів, Феллерів, Германів та галереєю Маріацькою і дізнаємось про цікаві та інколи неймовірні події, які колись вирували у цих місцях.
Буде цікаво, адже будуть не лише оповідки про торгівлю і розваги у Львові. Будуть також і історії людей – трохи забутих і маловідомих. Авантюристів і правителів, письменників та рекламістів, мандрівників та зрадників. Прогулюючись колишніми львівськими пасажами. ми поринемо в історію нашого міста, несправедливо стерту ХХ-тим століттям.
7 та 8 вересня, 13.00
Площа Ринок коло Нептуна

Екскурсія Палацом Хоткевича “За червоною цеглою”
Палац Гната Хоткевича творить культуру з 1934 року. Він застав польське правління, пережив радянську епоху та продовжує діяти досі.
У різні часи змінювались і назва, і внутрішній простір. Спершу Клуб робітників, з 1970-их Клуб Трамвайників, потім Палац культури ім. Миколи Кузнєцова, і вже зараз, з часів незалежної України – Палац культури ім. Гната Хоткевича.
Яких змін зазнав Палац з плином часу, у чому його історична цінність та як в ньому господарює його патрон Гнат? Відвідувачі екскурсії дізнаються, як його майже власноруч збудували робітники у 30-их роках, які червоні цеглини вони заклали ще тоді, а які докладалися у 80-их та чому зараз тут висять гуцульські килими.
7 вересня, 14.00
Палац культури імені Гната Хоткевича, вулиця Кушевича, 1

Історія єврейського театру у Львові
Львів – надзвичайне місто, у якому народжувались талановиті люди, і саме ці люди творили потім культуру не лише тут, але й у цілому світі. На нашій прогулянці ми поговоримо про історію єврейського театру у Львові, згадаємо видатних акторів єврейського походження різних часів, що своїм талантом тішили не лише львів’ян, але і поціновувачів театрального мистецтва у різних країнах. Згадаємо художників, що творили сценографію, а відповідно й атмосферу вистав, а також авторів, чиї твори користувались успіхом на різних сценах.
7 вересня, 15.00
Вулиця Городоцька, 21

Театр і публіка міжвоєнного Львова (лекція-виставка)
Театри і театральні майданчики Львова першої третини ХХ ст. Чим загрожував похід у театр? Що, де і коли показували? Репертуарна афіша львівських театрів 1920-1939 рр. ультикультурність versus Герметизація. Відкритість публічного простору та мистецького життя Львова, а водночас – наростаюча національна ізоляція, замкнутість міських спільнот, принцип «взаємонепомічання». Економічна і театральна кризи міжвоєнної Польщі, праця театральних колективів в умовах конкуренції з кінотеатрами. Пошук нових сценічних форм для налагодження нового рівня спілкування театру зі своїм глядачем.
7 вересня, 15.00
Наукова бібліотека Львівського Національного університету імені Івана Франка, вулиця Драгоманова, 5

Оркестри за колючим дротом ІІІ Райху
«Там був знаменитий на всю Європу [оркестр], бо там були зібрані зі всієї Європи музиканти колосальні. Там був симфонічний оркестр, понад 100 чоловік. Зараз не пам’ятаю двох диригентів, один з Варшави, один з Парижа, знамениті…» – згадував Богдан Кох, колишній в’язень табору примусових робіт Янівська».
Музиканти, які у мирний час збирали повні зали, змушені були грати при виході в’язнів на роботу і за свідченнями очевидців створили особливу мелодію – «Танго смерті», яку виконували під час страт. Під час лекції ми поговоримо про феномен «танго смерті» і табірних оркестрів нацистських таборів, про музику, яка у час війни з розваги стала примусом і водночас вісником трагедії.
7 вересня, 17.00
Музей «Територія терору», проспект В’ячеслава Чорновола, 45г

Вечір настільних ігор “Не махлюй, тепер моя черга”
Пам`ятаєте, як це — “забивати” чергу до комп`ютера чи то до приставки, бо апарат один, а пограти хочеться? “Не махлюй, тепер моя черга” — можливість пірнути у дитинство й відчути все це знову.
Будемо бавитися у “вічні” настільні ігри: карти, шахи, лото, доміно, нарди. Влаштуємо перегони “Formula 1”, пограємо в “Пак-мена”, “Маріо” та інші ваші улюблені ігри на приставці. Позмагаємося кмітливістю та азартністю у грі в мафію, дженгу, а ще згадаємо, як складати тетріс та виховувати тамагочі. Розважатимемося, як колись, у часи без інтернету.
7 вересня, 18.00
Палац культури імені Гната Хоткевича, вулиця Кушевича, 1

У нас на Кракідалах!
Кракідали – назва району міста Львова в межах Краківського передмістя, основну частину якого до Другої світової війни складали незаможні євреї. Цей район ще називався міською торговицею, адже більшу частину тижня тут відбувалась жвава торгівля. Як каже прислів’я: годину втісі, а праці час. Саме про відпочинок та дозвілля на Кракідалах ми з вами поговоримо на нашій прогулянці.
8 вересня, 12.00
Вулиця Вугільна, 3

Дозвілля львів’ян (прогулянка парком “Знесіння”)
Прогулянки, зокрема вихідного дня, з давніх часів були традиційним видом відпочинку львів’ян – чи це променади по проспектах, алеях парків чи біг, ровер або проста прогулянка пішки по міських і підміських лісопаркових та лісових територіях. Часто маршрути, які вибиралися з включенням цікавих природних та історико-культурних місць, характеризувалися невибагливістю до зручності на користь краси та оригінальності. Скажімо хоча б сімейні спацери по давній залізничній колії. Пропонований сьогодні маршрут пройде поруч або лише, на жаль, по слідах популярних колись відпочинкових місць.
8 вересня, 14.00
Вхід до парку Високий замок (кінець вулиці М.Кривоноса)

Змагання і видовище: львівський спорт у 1900-1939 рр.
На зламі XIX-XX ст. у світі динамічно розвивається спорт, з’являються його сучасні види. У Львові активно розвиваються командні види спорту, що викликали найбільше зацікавлення у публіки. Місто стає значним футбольним і хокейним осередком, його представники не без успіху виступають на Олімпійських іграх, європейських та світових чемпіонатах. А ще можна буде дізнатися про досягнення львівських команд і окремих спортсменів, про участь львів’ян у спортивному житті як вияв національної і соціальної активності, і про резонанс, який викликáли спортивні події в міському просторі.
8 вересня, 14.00
Наукова бібліотека Львівського Національного університету імені Івана Франка, вулиця Драгоманова, 5

Від лицарських боїв до полювання parforce
Радо запрошуємо на Каретний двір! Тут ви почуєте цікаві історії про лицарів і їх походи, шляхту та кінні прогулянки і полювання. Дізнаєтеся як виглядали обладунки лицаря і його коня, скільки коней і чому брав лицар у похід. А ще – познайомитеся з кіньми торійської породи, які беруть участь у реконструкціях лицарських боїв на різноманітних фестивалях не лише в Україні, а й за кордоном.
8 вересня, з 15.30 до 17.30
Каретний двір (вул. Винниця, 43, зупинка «Фанерний завод», через колію і 200 м прямо)
Минуле і теперішнє в загадках і легендах
На зустрічі ви почуєте дивовижні історії будівлі, де зараз знаходиться Львівський академічний театр Воскресіння та живе душа найдовготривалішого в Україні міжнародного театрального фестивалю «Золотий лев».
8 вересня, 18.00
Театр «Воскресіння», площа Генерала Григоренка, 5