Конституція України – це основний закон держави. День Конституції України відзначаємо щорічно 28 червня, адже саме цього дня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання її ухвалили. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття.
День Конституції України є державним святом і вихідним днем
Одним з перших історичних попередників Конституції України можна назвати “Руську правду” часів правління Ярослава Мудрого (XI-XII ст.). Проте першою «справжньою» Конституцією є Конституція Пилипа Орлика – договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов’язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. За оцінкою українських істориків, Конституція Пилипа Орлика є однією з перших у Європі конституцій нового часу. На жаль, чинності вона не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.
Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) – основний закон УНР, який Центральна Рада ухвалила 29 квітня 1918 року, в останній день свого існування. У документі наголошувалося, що вся влада в УНР «походить від народу», а її верховним органом мають стати Всенародні збори. Конституція утверджувала принцип верховенства парламенту, тобто парламентську республіку, проте не розкривала питань власності, кордонів, мови, державних символіки тощо.
Конституція Української Держави – комплекс документів, які визначали правові основи функціонування Української Держави.
У «Грамоті до всього українського народу» (29 квітня 1918) П. Скоропадський проголосив себе гетьманом всієї України та оголошував про розпуск Української Центральної Ради та всіх створених нею інституцій, а також земельних комітетів.
«Закони про тимчасовий державний устрій України» зосереджували всю повноту цивільної виконавчої, законодавчої та військової влади в руках гетьмана, запроваджували становий поділ населення на рівних у правах «козаків» та «громадян», визначали їх основні суспільні, політичні й економічні права. Вищу судову владу мав здійснювати призначуваний гетьманом Генеральний суд.
У часи Радянського Союзу на території Української Соціалістичної Радянської Республіки діяли чотири Конституції Радянської України. Вони були політичними документами і розроблялися спершу в ідеологічних відділах ЦК КПРС. Тож їх навряд чи можна назвати основними законами держави.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року та затвердження Акта незалежності на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року Україна була визнана суверенною державою та повноцінним суб’єктом міжнародних відносин більшістю країн світу.
Перший проєкт Конституції незалежної України розробила робоча група Л. П. Юзькова, він зазнав редакційних змін, а його обговорення проводили 3-5 березня 1992 року на міжнародному семінарі у Празі, 3-5 липня в Києві на симпозіумі «Конституція незалежної України», а також на численних «круглих столах».
Після доповнень і численних експертиз 5 червня 1992 року цей проєкт був ухвалений Конституційною комісією і винесений на розгляд Верховної Ради України. 1 липня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову про винесення розробленого Конституційною комісією проєкту Конституції України до 1 листопада 1992 року на всенародне обговорення.
Проте перший проєкт Конституції України, як і кілька наступних, не були реалізовані через протистояння між главою держави й парламентом на тлі соціально-економічної кризи в країні.
24 листопада 1995 року Конституційна комісія підтримала пропозицію Президента України й утворила нову робочу групу в складі чотирьох представників Верховної Ради, чотирьох представників Президента і двох представників від органів правосуддя для доопрацювання конституційного проєкту. Проєкт, розроблений першою робочою групою і доопрацьований другою робочою групою, винесли на обговорення Конституційної комісії 12 березня 1996 року й рекомендували до розгляду Верховною Радою.
20 березня проєкт Конституції України подали на спеціальне засідання парламенту. Співголови Конституційної комісії Леонід Кучма та Олександр Мороз, попри різницю поглядів та оцінок проєкту, були одностайні в прагненні якнайшвидшого прийняття Основного Закону.
2 квітня 1996 року Верховна Рада України винесла питання про проєкт Конституції України до порядку денного пленарних засідань, а 17 квітня розпочався його розгляд.
4 квітня 1996 року 10 депутатських фракцій (без соціалістів і комуністів) створили міжфракційну депутатську групу з розробки Конституції під керівництвом заступника голови Народного Руху України Лавриновича. З 5 травня 1996 року на її основі створили Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проєкту Конституції України.
28 травня – 4 червня 1996 року відбулося перше читання проєкту, через два тижні – друге. Доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією проєкт Основного Закону Верховна Рада ухвалила в першому читанні 4 червня. Під час підготовки його до другого читання Тимчасова спеціальна комісія врахувала близько 6 тисяч поправок до зазначеного акта.
26 червня 1996 року Рада національної безпеки України і Рада регіонів при Президентові України виступили з різким засудженням будь-яких подальших зволікань з прийняттям нової Конституції України, оскільки такі зволікання загострюють соціально-економічну ситуацію в державі. Того самого дня Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму 25 вересня 1996 року щодо прийняття нової Конституції України, в основу якої було покладено варіант проєкту Основного Закону в редакції робочої групи від 11 березня 1996 року.
У відповідь на це Верховна Рада України 27 червня прийняла постанову «Про процедуру продовження розгляду проєкту Конституції України у другому читанні». Було вирішено вести роботу в режимі одного засідання до прийняття нової Конституції України. 28 червня 1996 року о 9 год. 18 хв., після 24 годин безперервної роботи, Верховна Рада прийняла і ввела в дію Конституцію України («за» проголосували 315 народних депутатів). Після прийняття Конституції України Президент скасував свій указ про проведення всеукраїнського референдуму.
