Львівські рогачки. Легенди Львова.

tramvai_lviv.jpg (142.82 Kb)
У старожилів Львова існує таке поняття, як львівські рогачки. Львівські рогачки це перехрестя трамвайних колій, їх є одразу декілька, однак найвідоміша з них – перехрестя вулиць Богдана Хмельницького та Волинської. Воно і справді нагадує рогач, однак має все ж іншу етимологію.

«Тільки у Львові» -- це не тільки слова популярної у 30-х роках пісні, а й поняття, які притаманні для нашого міста, значення яких поза його межами не зразу зрозуміють інші.

І не лише фірмове «мешти», яке міцно увійшло у наш побут – популярне слово можна побачити і на вивісках деяких магазинів. Ще одним суто львівським поняттям є «рогачка». При цьому у Львові їх є одразу декілька, однак найвідоміша з них – перехрестя вулиць Богдана Хмельницького та Волинської. Воно і справді нагадує рогач, однак має все ж іншу етимологію. До того ж інші рогачки не обов’язково мають характерну форму перехресть, хоча у минулому там так само були рогачки: Клепарівська, Личаківська, Стрийська. Щодо вулиці Стрийської – на ній взагалі немає яскравих перехресть – вулиця змійкою підіймається вздовж Стрийського парку, а далі це довга та занудна у своїй прямоті вулиця. І якщо поняття Жовківської рогачки збереглось у побуті та активно використовується, то про Стрийську рогачку можуть згадати тільки дослідники Львова.

legendi_rogachok_lviv.jpg (183.94 Kb)

Історія рогачок

З’ясувати це питання я спробував у відомого львовознавця Ілька Лемка. Отож найперше ми спробували розібратись з етимологією цього слова та історією їх виникнення. Як відомо середньовічний Львів був оточений фортечними мурами які водночас позначали і межі міста. Втім мури мали один суттєвий недолік – вони стримували розвиток міста, тож 1777 розпочалась їх ліквідація. Однак з ліквідацією міських мурів постала інша проблема – адже за ввіз товару до міста слід було платити мито. Таким чином на зміну міським мурам прийшли рогачки – які позначали вже нові міські межі, стояли на основних дорогах, що вели до Львова. Фактично це були блок-пости, якщо говорити сучасною мовою які виконували дві функції – митниці та поліцейського відділку, фактично вони були попередниками сучасних райвідділів міліції. Кожна рогачка мала власне приміщення – деякі з них навіть збереглися, але про це згодом. І тепер цілком зрозумілим є саме слово, яке походить від слова рогач – тобто захисна споруда, засіка, блок-пост. До речі в Росії подібні функції виконували застави, які знаходились на околицях великих міст.

Якщо говорити про Львів, то загалом у нашому місті було 7 рогачок: Личаківська, Янівська, Клепарівська, Жовківська, Личаківська, Сихівська та Стрийська. Щоправда тут постає питання – що заважало тодішнім контрабандистам об’їхати рогачку та в’їхати до Львова польовими дорогами – можливо справа була у тодішньому бездоріжжі, коли іншого варіанту, аніж користуватись так би мовити шосейним шляхом не було.

У першій половині ХІХ століття рогачки перестали відігравати функції митниці, однак тривалий час за ними залишались поліційні функції. І лише після 1939 року із утвердженням совіцької влади втратили і цю функцію – нова влада спиралась на мережу райвідділів, які були організовані вже на інших засадах.

Дивіться також цікаве відео на нашому каналі: Цвітіння сакур та весна в Ужгороді


Городоцька рогачка

А тепер поговоримо про рогачки, які існували у Львові. Найдавнішою та найцікавішою з поміж них є Городоцька. Спочатку вона знаходилась приблизно на перетині сучасних вулиць Городоцької та Тобілевича, однак згодом її перенесли трохи далі і на карті 1931 року вона вже позначена на вулиці Городоцькій, 126. Найцікавіше – цей будинок чудово зберігся і навіть донедавна використовувався за своїм безпосереднім призначенням – це Залізничний райвідділ міліції. Совіцька та українська влади у цьому випадку нічого не змінили, справа напевне у винятково зручному розташуванні райвідділу, адже якраз навпроти нього трамвайний парк і трипроменеве перехрестя звідки починаються вулиці Кульпарківська та Любінська.

Район, де спочатку знаходилась Городоцька рогачка колись називався Копитковим. Справа у тому, що раніше мито брали залежно від кількості копит у коня, тому мито так і називалось копитовим, ця назва, відповідно, перейшла на дільницю, де те мито збирали. Можливо там знаходився і шлагбаум, яким перекривали в’їзд до міста.

Янівська, Жовківська та Личаківська рогачки

Янівська рогачка знаходилась за Янівським цвинтарем – приблизно метрів сто, однак її будинок не зберігся. Натомість з лівого боку вулиці Клепарівської поруч із залізничним мостом зберігся ще один будинок, який колись виконував функції рогачки.

Знаменита Жовківська рогачка знаходилась на перетині вулиць Волинської та Богдана Хмельницького, де тепер розташований завод Алмазінструмент. Цей район тоді мав славу бандитського – Ілько Лемко розповів, що зараз перекладає книгу, в якій описується кримінальне минуле Жовківської та Личаківської рогачки.

Щодо останньої, то вона знаходилась на перехресті вулиць Личаківської та Пасічної, де трамвай повертає на розворотне кільце – тепер у цьому будинку знаходиться дитяча школа. Саме на Личаківській рогачці відбувались бійки між поліцією та бандитами, яких намагались заарештувати стражі порядку. До речі селяни, які везли до Львова збіжжя на продаж у місто не заїжджали, оскільки не хотіли мати справи з митниками, натомість львівські круп’ярі виїжджали за міську межу і там купували зерно.

Приміщення Сихівської рогачки не збереглося, однак відомо, що воно було розташовано приблизно за 100 метрів до перетину вулиць Зеленої та Дністерської.

Податкова на місці Стрийської рогачки

І, врешті, остання, сьома за ліком рогачка – Стрийська. Вона розташовувалася на сучасній вулиці Стрийській якраз навпроти сучасної податкової. Приміщення її не збереглося, втім те, що через десятки років майже на тому ж місці з’явився розкішний офіс податкової служби випадковістю не назвеш. У цьому є щось закономірне.

З плином часу рогачки зникли з міського життя – межі міста посунулись далі.

Олександр Сирцов

Не забудьте підписатися на Наш канал:
Схожа інформація
Львівські школи можна обвішати меморіальними таблицями
Значна частина найпопулярніших у наш час львівських парків були закладені ще в ч...
Парк на Личаківських пагорбах
Значна частина найпопулярніших у наш час львівських парків були закладені ще в ч...
Королівське джерело під Високим Замком
Під Високим Замком у Львові є королівське джерело, з якого мешканці набирають в...
Куди піти з дітьми?
Фікси шоу
Фікси шоу в Центрі Довженка від творців мультсеріалу 6 жовтня 2018 року.
Відкриття IV Театрального сезону "Всі Миші люблять Сир"
Відкриття IV Театрального сезону Львівського Молодіжного театру "Мельпомена".
Мюзикл «Дюймовочка»
Всім відома казка Ганса-Христіана Андерсена «Дюймовочка» розіграна, як осучасне...