Лекція Віти Сусак «Динамоколір і його автор Олекса Грищенко» 1 лютого 2018 року у музеї ім. Андрея Шептицького.
Олекса Грищенко (Alexis Gritchenko, 1883-1977) – живописець, художній критик, чия творчість пов’язана з Україною, Росією і Францією. В 1910-ті рр. він розробив власний мистецький напрямок – Динамоколір, базований на поєднанні принципів кубізму і формальної мови ікони.
Коли в пореволюційній Москві відкрили Музей живописної культури (1919-1929), в ньому «динамоколір» Грищенка експонувався поруч з «примітивізмом» Шевченка, «експресіонізмом» Кандинського і «супрематизмом» Малевича. Чому динамоколір забули? Забутий – неважливий? А хто пам’ятав Малевича, Бойчука, Богомазова у 1950-70-і? Чому сучасники оцінювали динамоколір як самостійне явище в авангарді? Як далі розвинулася творчість Грищенка, коли він залишив Москву у 1919, провів два роки в Константинополі, помандрував до Греції, дістався до Парижа і осів у Франції? Яке його місце серед представників Паризької школи? Яке значення цього майстра для українського мистецтва ХХ ст.?
У вересні 2017 р. київське видавництво «Родовід» за ініціативи колекціонера Мішеля Льєвра видало українською та англійською мовами монографію Віти Сусак, яка висвітлює ці питання. Зустріч з автором дозволить ближче познайомитися з творчістю та особистістю Олекси Грищенка.
«Я можу малювати тільки в радості» – говорив художник і слідував цьому правилу, незважаючи на всі випробування і драми минулого століття.
Довідка про лектора:
Віта Сусак свою першу статтю про Олексу Грищенка опублікувала 1990 р. у журналі «Всесвіт». 1997-го захистила в Москві кандидатську дисертацію на тему: «Олекса Грищенко в мистецькому житті Москви 1910-х рр.» У 1992–2016 рр. працювала завідувачкою відділу європейського мистецтва XIX–XX ст. Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького; автор близько 70 наукових публікацій в Україні, Росії, Польщі, Франції, Італії, Німеччині. У 2010-му та 2012 рр. у видавництві «Родовід» вийшла її монографія «Українські мистці Парижа. 1900–1939» українською, англійською, а потім і французькою мовами.
Зараз Віта Сусак співпрацює як незалежна дослідниця з Швейцарським академічним товариством з вивчення Східної Європи.
Вхід вільний!
