У священному храмі імені Івана Золотоустого, котрий розташовується у Львові, є унікальний вітраж вік якого приблизно 130 років. Він був встановлений іще в ХІХ і відтворює біблійну сцену Непорочного зачаття. До недавнього часу стан витвору мистецтва був достатньо поганим, але за його реставрацію взялася місцевий фахівець Марія Шумська-Барвінок. Фінансувати її роботу погодилася міжнародна організація Aliph.
Витвори мистецтва у повній безпеці
На початку війни у Львові почали активно убезпечувати від потенційних загроз всі:
- Скульптури;
- пам’ятки культури;
- вітражі;
- барельєфи.
Зокрема, у церкві Івана Золотоустого всі вітражі були закриті спеціальними захисними конструкціями. Один витвір мистецтва взагалі демонтували. Він був округлої форми і розташовувався безпосередньо над входом. Зняли вітраж оскільки він був дещо пошкоджений і не витримав би сильного потрясіння. Варто зазначити, що у місті почали убезпечуватися і всі заклади. Деякі почали переходити в віртуальний простір, наприклад, онлайн казино на реальні гроші.
Деталі відновлювального процесу
Реставраторка фрески розповіла, що її складові розсипалися просто в руках. Витвір мав дуже багато дефектів, а спайки між елементами були знищені. Закрити щитом вітраж від вибухів було би просто неможливо. Найменша ударна хвиля розбила би його на друзки.
- Для якісної реставрації фахівцю необхідно:
- Вивчити кожен елемент виробу;
- знайти всі дефекти;
- підібрати та здійснити вірне кріплення.
Особливість конкретного вітража: більшість його кольорів отримані нанесенням коричневої та чорної фарб на кольорове скло. Це робить його важким для реставрації. Шар фарби значно тоньше і делікатніше за саме скло.
Ще під час виготовлення вітражу чорна фарба була погано випалена, тому з часом практично повністю відлущилася від скляної поверхні. Доповнення виконувалися спеціальними речовинами, котрі при потребі можна за потребою зчищаються і вітраж набирає початкового вигляду.
Церква святого Івана Золотоустого розташовується у Львові на вулиці Лисенка. Раніше в її стінах розташовувався монастир францисканок, а також костел Найсвятішого Серця Ісусового. Автором архітектурного проекту виявився Юліан Захарієвич. Створенням вітражів у будівлі займалася мюнхенська фірма Маєра, Протягом 1887-1889 років їй вдалося творити:
- Найсвятіше серце Ісуса Христа є центральним вітражем;
- зображення Архангела Михаїла та св. Меланії є боковими вітражами.
Витвір, розташований у круглому вікні, що видніється на фасаді будинку, зображає Непорочне зачаття діви Марії.
Протягом останніх 10 років в церкві вже встигли відновити двері, шпиль та покрівлю.
На даний момент у Львові реставрують виключно ті об’єкти, котрі почали відновлювати до початку війни. Більш того, займаються тільки тими проектами, що вже були профінансовані міжнародними фондами. Зокрема організація Aliph профінансувала ще чотири житлові будівлі, що мають історичне значення і розташовані на вул. Князя Романа, 34.
