Чорна кам'яниця будувалася з білого каменю

53851624_2174120342695338_72204213222369280_n.jpg (163.34 Kb)

В одному чудовому та загадковому місті…

В одні чорній-пречорній кам’яниці…

Мабуть такими словами можна розпочати будь яку легенду про привидів, легендарних лицарів та прекрасних дам. Але у нашому випадку буде так.

В одному чудовому та загадковому місті Львові, в одні чорній-пречорній кам’яниці на площі Ринок, 4 провадять реставрацію.

Про Чорну кам’яницю ми знаємо майже все. Насамперед, що вона – чорна. Свою назву вона отримала тому, що свинцеві білила, якими її покривали протягом століть, окислювалися і чорніли. Також є легенда, що чорний колір кам’яниці утворився через те, що у фасад будівлі втирали сік від зелених шкірок грецьких горіхів. Крім того, деякі фахівці припускають, що у 1588 році цю кам’яницю збудували з білого каменю. Але з часом вона закоптилася, бо ж будинок опалювався.

Але реставратори трохи пошкребли горішні нашарування фасаду і виявили під ними залишки інших кольорів. Вони знайшли фриз з рослинними орнаментами початку XVI століття, на якому збереглася червона фарба.

Першим власником цієї кам’яниці, а точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва, тому її називали Київською. Вона згоріла і згодом на її місці поставили цю, яку ми вже знаємо.

У кінці ХVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським. Онучка Яна Лоренцовича вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського, тож вже у XVII столітті кам’яниця називалася «докторівською».

53864599_2174120212695351_403636521038660_n.jpg (1.29 Kb)

Тоді ж доктор Анчевський прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. На фасаді будинку також встановили фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж. На карнизі порталу встановлено скульптурку Матері Божої. На бокових капітелях – фігури Яна з Дуклі (міфічного рятівника Львова) та святого Луки (патрона лікарів). А також геральдичний картуш (лев з мечем) у лавровому обрамленні. На картуші вибито літери М.А.- S.R.- M.D.- CL. ("Мартин Анчевський, секретар короля, доктор медицини, радник львівський.

53595290_2174120069362032_4428013417051193344_n.jpg (84.17 Kb)

Ми звикли бачити ці білі фігурки на тлі чорного фасаду. Але і вони також виявилися кольоровими з елементами позолоти. Це стало відомо вже під час реставрації. Фахівці все ще не мають одностайної думки щодо того, чи були вони кольоровими з моменту свого «народження», чи їх розмальовували під час різних ремонтів.

53453779_2174120029362036_6137297335845126144_n.jpg (102.28 Kb)

Згодом у будинку мешкали донька Мартина Анчевського та її чоловік доктор Анжей Шимонович. Але подружнє життя у них не склалося. Часто серед дня міщани чули галас з кам’яниці, а сходами летіли капелюхи. Жінка мала психічні розлади.

Мешкав у кам’яниці і знаний рід Нікоровичів. А уже з середини 19 століття будівля почала занепадати. Кращі поверхи – другий, третій та четвертий – займали урядовці або діти заможніх осіб, які навчалися у Львові. В одному з помешкань проживав директор театру, в іншому солістка опери Кароліна Морська. На нижніх поверхах жила «міська бідота».

При вході до будинку із досі збереглася кам’яна лава, на якій сидів охоронець. Вона дуже незручна та вузька. Зроблена навмисно так, аби сторож не мав можливості спати на роботі.

У 1926 році «Чорну кам'яницю» купило місто і влаштувало в ній історичний музей імені короля Яна ІІІ Собєського. І досі в цьому будинку залишається музей.

Зараз тут знаходиться відділ історії української діаспори Львівського історичного музею, де висвітлено окремі фрагменти трьох головних потоків українського еміграційного руху, хронологічні рамки якого охоплюють кін. XIX - кін. ХХ ст. Пам'ятки зібрані в експозиції допомагають глибше зрозуміти, що українці, які живуть поза межами України є вагомою гілкою українського народу, яка поповнює скарбницю нашої спільної історії, науки, культури і мистецтва.

А в ті часи на першому поверсі виставлялися експонати, збережені з часів Середньовіччя. А також портрети визначних особистостей, так чи інакше пов'язаних зі Львовом (Корнякти, Боїми, Бернатовичі, Маратовичі). Відвідувачі могли побачити катівське знаряддя, цехові і міські клейноди, нумізматичні експонати, давні печатки.

Крім того тут можна було оглянути макети старої Ратуші, яку розібрали ще на початку 19 століття, Королівської кам’яниці (будинок Корнякта, площа Ринок, 6) та королівського арсеналу.

Середину кімнати віддали під три реконструкції Львова тих часів: інженер Й. Вітвіцький виготовив макет старої Ратуші, яку розібрали на початку 19 ст., Королівської кам'яниці (Будинку Корнякта, площа Ринок, 6) та королівського арсеналу.

У головній залі виставлялися іконографічно-топографічні колекції: види міста починаючи з 17 століття, його панорами, плани, літографії, малюнки, давні фотографії. А ще - медалі, відзнаки, жетони, які видавалися до значних дат в історії міста.

Але, повернімося в сьогодення. Фахівці стверджують, що, Чорна кам’яниця, після реставрації, так і залишиться чорною. Відновлювати її первісний вигляд немає сенсу. Якщо зникне чорний фасад, то зникнуть і всі ті чудові й моторошні легенди. Натомість для допитливих роблять макет кам’яниці. І, можливо, він буде білим, з кольоровим оздобленням та позолотою.

Не забудьте підписатися на Наш канал:
Схожа інформація
Український прапор над Ратушею у Львові
День Державного Прапора України як загальнонаціональне свято відзначається 23 ...
Що робила єгипетська мумія у підвалах картинної галереї
Мало хто знає, що у підвалах Львівської картинної галереї майже 23 роки пролежа...
Храм військової слави
31 липня 1610 року, 409 років тому, в день пам'яті святого Ігнатія Лойоли було...
---
День Державного Прапора України та День Незалежності України у Львові. Програма заходів
У День Державного Прапора України та в День Незалежності України у Львові відкр...
Міжнародний фестиваль фольклору у Львові "Етновир". Повна програма
З 22 до 25 серпня відбудеться міжнародний фестиваль фольклору «Етновир». Щорічн...
Вихідні у Львові 10 та 11 серпня
Вихідні є у майже всіх. Крім - музики. Музика ніколи не відпочиває. Тому цих в...
Топ новин