Оперний театр, готель «Жорж», пасаж Міколяша, новий залізничний вокзал. Всі ці знакові споруди у Львові пов’язані з іменем Івана Левинського.
Ні, він не будував особисто ці комплекси та будівлі. Він був тим, кого ми зараз називаємо головним архітектором міста. Тоді такої посади в мерії не було. То ж Іван Левинський був відповідальним за будівництво.
У 1869 році у Львові мешкало близько 87 тисяч міщан. У 1890 їх налічувалося уже 119 тисяч. А у 1910 місто зросло до понад 195 тисяч. Всі ці люди мали десь мешкати, працювати та десь займати свій вільний час. Львів стрімко розростався. У місті будувалося житло та важливі громадські об’єкти.
У Львові тоді налічувалося понад десяток архітектурно-будівничих підприємств. Але 28 вересня 1881 року Іван Левинський отримав від магістрату промислову концесію на будівничого. Таке своєрідне посвячення у головні архітектори.
Оперний театр
Театр будувався з 1897 до 1900 роки. Автором проекту оперного театру став Зиґмунд Ґорголевський у співавторстві з архітектором Яном Новоритою. Вони запропонували змінити русло річки Полтви, аби мати змогу закласти фундамент будівлі опери. Певний цикл робіт, до якого входили земляні, бетонні, мулярські та каменярські роботи виконала фірма Івана Левинського та Юзефа Сосновського. За це їм місто заплатило понад 283 тисячі злотих.
Готель «Жорж»
Готель було збудовано у 1900 році за проектом віденської фірми архітекторів Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. На цьому місці до того був вже інший готель. А до того – висококласний ресторан.
Проект до Львова та місцевості пристосував та зреалізував Іван Левинський з партнерами.
Залізничний вокзал
Як уже було сказано, на початку минулого століття Львів активно розростався. До міста прибувало все більше й більше людей. І маґістрат прийняв рішення на місці старого вокзалу спорудити новий, сучасніший. Його будували протягом 1902-1904 років. Будівельні роботи доручили виконувати фірмі Івана Левинського та його партнерам. Під час будівництва тут застосовували найкращі тогочасні досягнення – електричне освітлення, вентиляцію, центральне опалення та електричні ліфти. Фронтон споруди прикрасили скульптурами Антоні Попеля та Петра Війтовича, які символізували залізницю, торгівлю, промисловість та саме місто Львів.
Кастелівка
Проте досі фахівці вважають одним з найкращих спадків Івана Левинського квартал Кастелівку. За його задумом, тут мали постати невеликі приватні вілли для однієї родини. Він пропонував замовникам роботу «під ключ» – продавав ділянку, проектував будинок, постачав зі своєї фабрики будівельні матеріали та його ж будівельники зводили та оздоблювали маєток. Впізнати будинки, які будував Левинський, можна по керамічних прикрасах на фасадах.
Іван Левинський працював професором у «Політехніці». Але за його відверто українські погляди польська влада звільнила з роботи. А у 1914 році росіяни депортували до Києва. У 19018 році він все таки повернувся до Львова з наміром продовжити розбудовувати місто. Проте занедужав та помер. Цього року минуло сто років від цієї скорботної дати.
Проте Львів, який збудував Іван Левинський, стоїть всі ці сто років. І ще простоїть стільки же і довше.
