У 1853 році у статуті новоствореної львівської Консерваторії було зазначено, що її основне завдання – навчати органістів.
На органах Львова грали Ференц Ліст, Мартин Леополіта та Ксав’єр Моцарт.
До приходу радянської влади, у Львові було 12 фабрик, де виготовляли органи та чи не в кожному храмі був цей інструмент.
Про це та багато що іншого нам розказав львівський композитор Богдан Котюк.
Львівський зал органної та камерної музики
Собор святої Марії Магдалини був закладений 1615 року. І відразу з його будівництвом тут закладали і орган. Проте відомостей про давніші музичні інструменти не залишилося. Хоча саме тут навчалися студенти грі на органі.
У тридцятих роках минулого століття парох храму продав орган у Богородчани. А замість нього, у 1936 році встановили цей, який тут є і зараз. Інструмент цікавий тим, що він є електропневматичним. В той час, в основному, виготовляли електромеханічні. Звісно, за 83 роки інструмент кілька разів модифікували. Так, у 1968 році органові відключили 12 регістрів. І тепер у нього не 72, а тільки 60 регістрів. Але відключені регістри можна підключити знову.
Попри це, цей інструмент – найбільший і найкращий орган не тільки Львова, але й України. Він має 4 742 труби. Діаметр найбільшої – 6 метрів, найменшої – 3,5 см.
Латинський катедральний собор.
Архівні книги цього храму свідчать, що з 1405 до 1415 року органістові цього храму Петрові Енгельбрехту виплачувалася платня. Нинішній орган встановлено тут у 1890 році. Виготовив його львівський майстер Ян Сливінський. Інструмент, якому скоро виповниться 130 років, грає чи не щодня. Він налічує всього лише півтори тисячі труб.
Собор святого Антонія
Знаний польський історик органного мистецтва Єжи Ґолос у своєму дослідженні “The Instrument аnd its History” твердить, що вже на початку 17 ст. на Личаківському передмісті Львова у дерев’яному костелі Святого Антонія Падуанського звучав орган. Через сто років на місці дерев’яного храму звели кам’яний храм, до якого у 1937 році з містечка П’йотркув-Трибунальський, що біля польського міста Лодзь, було привезено 17-регістровий, двомануальний з педалями романтичний орган. Інструмент служить прихожанам храму Св. Антонія. Подеколи його використовують навіть для проведення концертів. Тут немає навіть тисячі труб.
Храм святої Євхаристії (Домініканський собор)
У трапезній цього храму стоїть 11-регістровий орган з педалями. Цей інструмент сьогодні вважається найстаршим із діючих органів України. Раніше він стояв в соборі святого Казимира. Але через певні причини був знищений. Тож львівський майстер Віталій Півнов зібрав цей інструмент з різних частин. Чим і врятував його. Спочатку орган стояв у Домініканському соборі. Але згодом його перенесли у трапезну, тому що під час богослужінь у церкві орган не використовують. І зараз тут постійно відбуваються концерти органної музики.
Те, чого вже не повернеш
До 1945 року у Львові було 53 діючих органи. Проте радянська влада так активно боролася з релігією, що порубала та повикидала з храмів унікальні інструменти. Орган , не зважаючи на свою велич та громіздкість, є індивідуальним інструментом. Двох однакових чи подібних органів у світі не існує.
Так, у Львові одним з найкращих органів, на той час, вважався інструмент у храмі Ольги та Єлизавети. Музиканти, які приїжджали до Львова, могли обирати де хочуть зіграти. А храми Ольги та Єлизавети й Марії Магдалини конкурували між собою за хороших музикантів.
Один з найбільших львівських органів знаходився у церкві Андрія Первозванного. Але його знищили дощенту у 60-х роках минулого століття.
Гарнізонний храм Петра і Павла з самого початку будувався храм для військових капеланів . Тому тут встановили орган з унікальними трубами, які так і називалися – гвардієн. Цей орган мав надзвичайно потужне звучання, дуже патріотично-військове.
Також збереглися органні труби у львівській філармонії. Але самого органу тут нема. В проекті будівлі, 1905 року, було передбачено встановлення органу. Хоча сам інструмент поставили у 1929 році. І простояв тут до сорокових років. Під час німецької окупації Львова у приміщенні філармонії розташували німецький госпіталь. То ж пацієнти його зруйнували. Так, зруйнований. Він простояв до 1952 року, коли його розібрали. А на його місце перенесли автентичний інструмент з Домініканського костелу. Проте новий орган був завеликий. Тому, аби розмістити тут труби, довелося проробити дірки у підлозі та у стелі. Так частина органу знаходилася на сцені, а частина – на горищі та в підвалі. Пульт та кілька регістрів перенесли з лютеранської церкви святої Урсули. Через перепади температури та вологість орган мав не надто хороший звук. Але у 1963 році пульт з цього органу таємно перевезли в Маріїнський театр в Санк-Петербург. І з того часу цей орган мовчить.
