Львівський храм – ровесник Нотр-Даму
В часи, коли в Парижі будувався Нотр-Дам, у Львові народжувалися три готичні храми. На жаль, до наших днів зберігся тільки один.
Колекція опудал графа Скарбека
Графи Скарбеки були мисливцями. Чи вони насправді так любили полювати, а чи лише наслідували моду початку ХХ століття, того зараз сказати не може ніхто.
Василь Барвінський: коли дух не зламати
Цього тижня громадкість Львова відзначатиме 131 річницю з дня народження Василя Барвінського. Його віднайдені та відтворені музичні твори прозвучать 20 лютого у Дзеркальній залі Львівської національної опери о 19.00. А також 22 лютого о 19.00 у концертній залі Львівської національної філармонії .
Українське Берегово
Українці знають про місто Берегово в Закарпатській області. Знають про термальні басейни, приїжджають туди лікуватися та відпочивати. І нарікають, що там мало українців та української мови.
Як львів’яни у карти грали
Львів’яни люблять футбол. Львів’яни дуже-дуже люблять футбол. У футбол львів’яни починають грати як тільки навчаться ходити і бігати. У кожному дворі, у кожній школі є своя команда. Але колись так не було.
Що робила єгипетська мумія у підвалах картинної галереї
Мало хто знає, що у підвалах Львівської картинної галереї майже 23 роки пролежала єгипетська мумія. А сховав її там колишній директор Борис Возницький.
Заквітчане дерево «майка» – як зізнання в коханні
В Закарпатті вже скинули свої рожеві пелюстки сакури. Відцвітає бузок та зав’язалися плоди слив, черешень і вишень.
А також коло воріт деяких обійсть з’явилися дивні заквітчані дерева, які тут називають майками.
Вуличні годинники Львова
Годинник-клумба, чиї стрілки опинилися аж у Мукачеві. Годинник з пивом. Годинник кохання.
У кожного з нас є свій власний годинник. Але на вулиці час ми звіряємо з цими годинниками.
Доктор Мазох у Львові
Доктора Мазоха за життя у Львові дуже поважали. Але зараз мало хто знає де знаходиться його могила. Та й працівники кладовища кажуть, що коло могили може вчепити блуд і тоді людина блукатиме кладовищем і не зможе знайти вихід.
Храм військової слави
31 липня 1610 року, 409 років тому, в день пам’яті святого Ігнатія Лойоли було освячено місце та наріжний камінь під будівництво храму, який ми зараз називаємо Гарнізонним храмом святих апостолів Петра і Павла, а тоді – костелу оо. Єзуїтів. Будівництво храму тривало двадцять років – з 1610 року до 1630.
