14 вересня християни відзначають свято Воздвиження Чесного Хреста. Раніше святкували 27 числа, однак нова дата відповідає церковній календарній реформі 2023 року. Цьогоріч абсолютна більшість християн України відзначають це свято вперше саме 14 вересня.
Воно є одним із важливих християнських свят, вважається другим після Різдва Пречистої Діви Марії у новому церковному році.
Історія свята
Свято Воздвиження Чесного Хреста є особливим. Воно засноване на переказах, які свідчать, що три століття після Різдва Христового біля Голгофи знайшли хрест, на якому розп’яли Ісуса. Кажуть, що саме у той час в Єрусалимі перебувала імператриця Олена, котра приїхала шукати реліквії, пов’язані із життям Ісуса Христа на землі. Правдою є ця деталь чи ні – достеменно невідомо, але різного роду розкопки саме тоді біля Голгофи і проводили. І таки знайшли хрест. Підняття його і є основною свята.
Звичаї та традиції свята
Воздвиження Чесного Хреста – велике свято, але у цей день християни дотримуються строгого посту. А дехто вірить у приказку: “Хто постить на Чесного Хреста, тому сім гріхів проститься”. Річ у тому, що хрест у будь-якому випадку нагадує про Страсну п’ятницю, а тому веселитися у той день не варто.
У молитвах дякують Богові за спасіння і просять про здоров’я і здоров’я своїх близьких. Намагаються бути максимально лагідними, у жодному разі не проявляти агресію, за можливості – давати милостиню.
У багатьох регіонах у це свято в церкві освячували маленькі хрестики, які були символом цього дня і захищали від темних сил. Ці хрестики згодом клали у хаті та навіть біля входу у хлів чи інші господарські приміщення – захищались від нечистого.
Вважалося недобрим цього дня ходити на природу: у поле чи ліс. Наші предки вірили, що той, хто не послухається, ризикує заблукати чи потрапити у якусь халепу. А ще – на Воздвиження ніколи не вирушали у далеку дорогу. Цей день вважався несприятливим для походів та поїздок.
На Воздвиження у нори ховались змії, а птахи, які ще не встигли відлетіти, вирушали нарешті у дорогу. До речі, за птахами прийнято було спостерігати. Адже якщо гуси летіли високо, то зими доводилось чекати сильної. Свято було наче першим дзвіночком, що зима близько: “З Воздвиження осінь до зими зсувається”.
