Свято Купала (Івана Купала, Купайла) – це східнослов’янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем (24 червня за старим стилем). Зараз його також прив’язують до сонцевороту. Після запровадження григоріанського календаря 1 березня 1918 року Купала збігається з церковним святом Різдва Івана Предтечі та припадає на 7 липня. Свято Купайла до XVII ст. було язичницьким дійством, пов’язаним із культом богів Неба і Сонця та одним із чотирьох головних свят сонячного календаря. У це свято відбувалося очищення за допомогою вогню та води – найдавніша форма магічних дій.
Купала святкували на території всієї Україні, з певними відмінностями в регіонах.
Під тиском християнства, яке всіляко боролося з цим святом, Купала “об’єднали” з християнським святом Іоанна Хрестителя (Предтечі), що відбувається на честь хрещення Ісуса Христа в водах Йордану. Змінившись змістовно, язичницький обряд, однак, зберіг свої архаїчні риси, серед яких найхарактернішими є плетіння вінків із зілля, розкладання вогнищ, співання стародавніх пісень. Закінчувалося свято стрибанням через вогнище, купанням і киданням вінків у воду та, врешті – спаленням опудал Купала та його жіночого відповідника Марени (Мари, Марини), або утопленням їх у воді чи погребінням у землі, хованням до наступного літа.
7 липня у християнстві відзначають Різдво Івана (Іоанн, Йоанн) Хрестителя – попередника Ісуса Христа, який пророкував його пришестя, жив у пустелі та згодом проповідував хрещення покаянням для юдеїв, хрестив Ісуса Христа у водах Йордану. Обезголовлений царем Іродом Антипою через намовляння Іродіади. Пророк, мученик, один із найбільших святих. Про пророка Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».
Про народження Івана Хрестителя відомо лише із Євангелія від Луки. Іван Хреститель був сином священика Захарії та праведної Єлизавети, родички Пресвятої Богородиці. Обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконували Його заповіді й настанови, але дітей не мали, бо Єлисавета була неплідна, та й обоє були вже похилого віку. Під час черги служіння Захарії в Єрусалимському Храмі йому випала служба жертвувати кадила на вівтарі, що відбувалось два рази в день (за жеребом визначались різні завдання священиків у святині). Вівтар кадила знаходився у «святилищі», куди мали входити тільки священики. Архангел Гавриїл був посланий Богом сповістити йому про народження сина. Архангел став поруч кадильного жертовника і сказав: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван».
Захарія не повірив ангелові й за це був покараний німотою аж до того дня, поки його слова не здійснилися.
Івана Хрестителя найбільше шанують серед усіх святих – протягом церковного року на його честь є аж шість дат. Проте Різдво святого Івана Хрестителя – найбільше з усіх таких свят.
