16 червня 1578 року у Львові привселюдно стратили Івана Підкову. Ціна його життя – 50 биків, чотири бочки вина та дві бочки маринованих лимонів. Саме стільки заплатив турецький султан Мурад ІІІ польському королю Стефанові Баторію за те, що той стратив козацького гетьмана, одного із засновників першої Запорізької Січі.
За переказами, Іван Підкова народився десь в Молдові у родині заможного господаря. Немовлям його викрали турецькі людолови. Але йому пощастило, то його відбили українські козаки. То ж зростав та виховувався він у козацькій родині. Але коли село спалили турки, то зібрав загін хлопців і втік з ними на Хортицю. Чи правда, чи ні, того ніхто не знає. На Хортиці чоловіки любили придумувати про себе легенди.
Правдою є те, що Іван Підкова був дуже високим на зріст – 2 метри на 29 см. І дуже сильним фізично – запросто ламав руками підкови. За що й отримав своє прізвисько – Підкова.
Спочатку він навчався морської науки під проводом Самійла Кішки. А з часом почав водити козацькі флотилії самостійно. Не мав жалю до турків та татар. І за його наказом згоріло не одне приморське поселення. Виходив переможцем з боїв з татарами та турками під Очаковом, Кафою, Козловим.
На початку листопада 1577 року Іван Підкова, офіційно оголосив про свої законні права на престол Молдавії. При підтримці козацького загону на чолі з кошовим отаманом Яковом Шахом, Підкова почав боротьбу проти ставленика Туреччини, молдовського господаря Петра Мірчича Кривого. Козацьке військо (тисяча двісті козаків) розгромило загони Петра Мірчича, 30 листопада 1577 р. звільнило Ясси – тодішню столицю Молдови. Іван Підкова був проголошений молдовським господарем.
Такі дії козацького гетьмана страшенно розізлили султана Мурада III. Туреччина почала стягувати війська для боротьби з Іваном Підковою і наказала польському урядові впіймати козацького ватажка, погрожуючи нападом на Річ Посполиту. Польський король вирішив задобрити турецького султана та віддати йому голову козацького гетьмана. Польські жовніри схопили Івана Підкову за наказом брацлавського воєводи Януша Збаразького. Аольський сейм ухвалив стратити українського гетьмана.
16 червня 1578 року о другій годині дня королівська сторожа вивела Івана Підкову з будинку міщанина Матвія Коженяжа на західну частину площі Ринок у Львові Перед стратою в останньому слові гетьман сказав: «Мене привели на смерть, хоч в своєму житті я не звершив нічого такого, за що заслужив би подібний кінець. Я знаю одне: я завжди боровся мужньо як чесний лицар проти ворогів християнства і завжди діяв для добра і користі своєї Батьківщини, і було у мене єдине бажання – бути їй опорою і захистом…».
Іван Підкова став народним героєм в Україні. Про нього складали легенди та пісні. Про нього написав романтичну поему Тарас Шевченко.
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;.
