Покровитель Львова - святий Юрій

352.jpg (44.22 Kb)

Святий Юрій вважається покровителем міста Львова. Проте, як не дивно, пам’ятників своєму покровителю львів’яни не ставлять. На усе місто – всього два таких.

Перший і давній – знаходиться на аттику фасаду собору Святого Юра. Його автор – Іоан Пінзель.

Собор Святого Юра – багатовікова резиденція греко-католицьких архієпископів та патріархів. Більшість фахівців вважають собор Святого Юра – найкращим бароковим храмом Львова, вершиною барокового мистецтва столиці Галичини.

articleimages_634_jura.jpg (.06 Kb)

Будувався собор протягом двадцяти років (1744-1764 рр.). Ініціатором будівництва був греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький. Керував будівництвом архітектор Бернард Меретин. Головний творець собору, архітектор Бернард Меретин помер у 1759 році. Добудовувати храм доручили архітектору та скульптору німецького походження Клеменсу Фесінгеру. Собор освятили у 1764 році, але оздоблювальні роботи тривали ще вісім років.

den_sviatogo_jura_1_2.jpg (81.44 Kb)

Друга - на площі Генерала Григоренка коло Головного управління поліції у Львівській області. Встановили його 22 серпня 1999 року. І повна назва - пам’ятник правоохоронцям, які загинули під час виконання службових обов’язків. Хоча львів’яни його називають – пам’ятник Святому Юрію Змієборцю.

Автори - рхітектор Олександр Ярема, скульптори Андрій та Володимир Сухорські. В основі роботи митців – символічна постать Св. Юрія Змієборця на коні, що не випадково, оскільки цей святий з давніх-давен вважається покровителем усіх воїнів-захисників. Загалом, 6 травня – це свято ще з язичницьких часів. І тоді воно називалося – Ярило.

Цього дня весна сходить на землю і вступає у свої права, цим днем завершується давній язичницький цикл новорічних весняних свят. Юрій відмикає ключами землю, випускає тепло, росу, благословляє майбутні врожаї. Люди виходили на поле хресним ходом, молились за врожай, кропили поле свяченою водою, закопували на нивах освячені крашанки та паски, примовляючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю та всяку пашницю». Діти забавлялись, качаючись на озимих посівах, це давало силу і здоров'я, дівчата водили хороводи, співаючи веснянки, хлопці кидали грудки в небо, «щоб хліби росли високі», обливались водою, вірячи, що це сприятиме врожайності полів. На Юрія вперше виганяли худобу на цілющу росу, знаючи, що це віджене від тварин усі хвороби. Взагалі, роса на Юрія вважалась священною, її збирали для лікування і охороняли від відьом, використовуючи різні прийоми захисту: чіпляли на воротах, парканах, стайнях гілки свяченої верби, обсипали обійстя і корів маком, малювали дьогтем хрести на воротах, дверях тощо. Господині готували святковий обід із молочних страв та вперше доїли овець, виконували обряди на заворожування краси.

Не забудьте підписатися на Наш канал:
Схожа інформація
Український прапор над Ратушею у Львові
День Державного Прапора України як загальнонаціональне свято відзначається 23 ...
Храм військової слави
31 липня 1610 року, 409 років тому, в день пам'яті святого Ігнатія Лойоли було...
Що їли львів'яни сто років тому
Львів’яни завжди любили смачно поїсти та гарно пригостити гостей. Що їли колись...
Афіша Львова: події у вихідні 18-19 січня
Підбірка подій у Львові впродовж вихідних 18-19 січня
Афіша Львова: події у вихідні 11-12 січня
Пропонуємо підбірку цікавих подій, які відбуватимуться у Львові 11-12 січня.
Афіша Львова: події у вихідні 4-5 січня
Підбірка подій і заходів у Львові в перші суботу й неділю 2020 року, 4-5 січня...
Топ новин