Із 2 червня 2020 року після закриття на карантин відновили свою роботу низка музеїв і замків Львівської Національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, розташовані у Львові та у Львівській області.
З огляду на обмеження, запроваджені у звʼязку з пандемією коронавірусу, частина яких діє досі, відвідувачів просять дотримуватися певних правил поведінки:
Вхід на територію та в приміщення тільки за умови використання відвідувачами респіраторів без клапанів видиху або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно.
Дотримання дистанції не менше ніж 1,5 метра. Уникайте скупчень.
До складу екскурсійних груп максимально може входити 10 осіб.
Як повідомили в Нацгалереї мистецтв, від 2 червня знову почали працювати:
• Музей європейського мистецтва XIV-XVIII ст. (Палац Потоцьких, Львів)
Експозицiя Львiвської галереї мистецтв розгорнута на другому поверсі палацу Потоцьких у Львові (вул.Коперника, 15). Її відкриває зал античного мистецтва. Європейське мистецтво XIV-XVIII ст. представлене найкращими творами збiрки: українською iконою XV ст. «Св. Параскевою», полотнами М.Базаїтi, Я.Цуккi, С. Рiччi, Ж.-Е. Лiотара, Ж.Герена, Ф.Гойї.
• Музей Івана Георгія Пінзеля
Музей розташований у пам’ятці архітектури XVII століття у Львові, на вул. Личаківська, 2-а. Костел Кларисок споруджений 1607 року Павлом Римлянином і Бернардом Авелідесом на місці каплиці святої Анни, монахинь кларисок бернардинського ордену. З тих часів збереглися ренесансні елементи бічного фасаду костелу від вулиці Личаківської.
У 1740-х костел зазнав реконструкції у бароковому стилі. У 1760-х храм прикрасили розписи Станіслава Строїнського, хоча деякі дослідники вважають, що це робота його брата Мартина Строїнського. Окремі сюжети у південній наві намалював Тадеуш Попель на межі ХІХ-ХХ ст.
З 1978 приміщення костелу стали використовувати як виставковий зал сучасного мистецтва, а 1996 року тут відкрили Музей барокової скульптури Іоана Георгія Пінзеля.
• Музей Каплиця Боїмів
Музей розташований у самому центрі Львова, на площі Катедральній, 1. Поряд із кафедральним собором стоїть каплиця Боїмів – один із шедеврів львівського ренесансу.
Каплицю побудував багатий львівський купець Георгій Боїм, що приїхав до Львова з Угорщини на запрошення короля Стефана Баторія. Деякі дослідники вважають архітектором споруди Андрія Бемера. Скульптурний декор виконано у 1612-1615 рр. (серед авторів – Гануш Шольц, Ян Пфістер).
У XVII – на початку XVIII ст. тут було поховано 14 членів сім’ї, а після смерті внуків ключі були в катедрі, а каплиця виконувала сакральні функції до ІІ Світової війни. Після війни в ній був склад. 1969 року каплиця стала першою філією Львівської картинної галереї.
У каплиці Боїмів гармонійно поєднано місцеві традиції дерев’яного будівництва з технікою та декором кам’яної ренесансної будівлі. У зовнішньому вигляді каплиці виокремлюється фасад, вкритий різьбою по каменю на сюжети страстей Христових.
Східну стіну каплиці прикрашають два фрескові портрети Георгія Боїма та його дружини Ядвіги, північну – фрескові зображення Богоматері та Христа, а над ними – один з найкращих львівських рельєфів ХVІІ ст. “Юрій Змієборець”.
В іконографічну програму вівтаря поряд зі сценами з циклу “страстей” включено сюжети “Агнець старого завіту”, “Омовення ніг”, “Вознесіння”, “Страшний суд”.
• Музей-заповідник «Олеський замок»
Олеський замок – пам’ятка архітектури ХІІІ-ХVІІІ століть, розміщена в селищі Олесько на Львівщині (вул. Замкова, 30). У другій половині ХV століття Олеський замок перестав бути оборонною спорудою і перетворився на резиденцію магнатських родів – Даниловичів, згодом Собеських, Жевуських. 1629 року в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян ІІІ Собеський.
Експозиція замку представляє вітчизняне мистецтво Х-ХІХ ст. Тут зібрано ікони, безцінні твори живопису, скульптури, ужиткового мистецтва (зокрема, меблі та гобелени). Особливу вартість має збірка скульптури ХУІ-ХVІІІ ст., українського портрету ХVІ-ХІХ ст. У комплекс, окрім замку, входить колишній монастир капуцинів з костелом св. Йосифа (1739 р., архітектор – Мартин Добравський). У монастирі розташована експозиція ренесансної скульптури, є виставкові зали та студійні фондосховища, в яких зберігаються колекції дерев’яної скульптури 15-20 ст.
• Музей-заповідник «Золочівський замок»
Золочівській замок збудований у першій половині XVII століття, у Золочеві на Львівщині (вул.Тернопільська, 5). Належить до пам’яток типу palazzo in fortezzo, тобто поєднує функції оборони й житла. Оборонні споруди Золочівського замку – це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін. З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст – це реконструкція.
Замок Якуба Собєського побудований за проектом невідомого архітектора. 1686 року на замовлення короля Яна ІІІ Собєського був відновлений і оздоблений творами мистецтва. У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.
Китайський палац у Золочівському замку збудовано в кінці XVII століття. Спочатку це була так звана галерея – ротонда з вісьмома колонами з боку головного фасаду й балконом довкола. На другий поверх вхід був через міст з валу. У XVIII столітті добудували бічні прибудови й назвали будівлю Китайським палацом.
21 травня 2004 року у відреставрованому Китайському палаці Золочівського замку відкрили Музей східних культур. У центральній двоповерховій частині Китайського палацу – ротонді – інтер’єрна частина і чайний зал.
Один із найцікавіших експонатів у Золочівському замку – камені із зашифрованими написами, датовані кінцем XIV – початком XV століття, не мають аналогів, поки що не відчитані. Камені привезли з околиці Золочева – села Новосілки.
• Музей-заповідник «Підгорецький замок»
Підгорецький замок – один із найкращих в Європі зразків поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями, розташований у Підгірцях Бродовського району Львівщини (вул.Замкова, 1). В ансамбль замку також входять заїжджий двір ХVІІІ ст., костел середини ХVІІІ ст., парк, який належить до пам’яток садово-паркового мистецтва державного значення.
Зведений у 1635-1640 рр. архітектором Андреа дель Акава за участю інженера Гійома де Боплана на замовлення тодішнього власника Підгірець коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського.
Палац складався із просторих залів, назви яких відповідали кольору оббиття стін або колекціям, які в них зберігали: “Золотий”, “Жовтий”, “Китайський”, “Дзеркальний”, “Кармазиновий”, “Лицарський”.
Палац вважали одним із найкращих в Європі. Його власниками були: Конєцпольські (1635-1682), потім Собеські (1982-1720), Жевуські (1720-1865), Сангушки (1865-1939). 1940 року Підгорецький замок націоналізовано. Все, що там залишилося, передали в музеї Львова. В замковому палаці розташували санаторій для лікування хворих на туберкульоз.
1956 року палацовий корпус замку згорів. Вогнем було знищено унікальні дерев’яні різьблені стелі з живописними полотнами, а також мистецьке оздоблення інтер’єрів другого та третього поверхів. 1997 року замок передано в користування Львівської галереї мистецтв.
• Музей-заповідник «Пʼятничанська вежа»
Музей працює у Пʼятничанах Жидачівського району Львівщини (вул.Замкова, 40), у відтвореній пам’ятці архітектури сер. ХV ст. – оборонному дворі родини Внучків, перша писемна згадка про який датується 1454 р. Вежа була одним з елементів оборонного комплексу, який виник при історичному шляху Галич – Холм. Існує чотири яруси споруди: підвальний, який служив камерою для підводного мосту; перший, по якому в’їжджали на територію замку; другий, вхід до якого був з подвір’я зовнішніми сходами; третій, з якого був вихід на деревʼяну галерею.
18 травня 1995 року П’ятничанську вежу відкрито як музей. Експозиція музею розташована на другому та третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Тут виставлено археологічні знахідки з території колишнього оборонного двору, картосхема оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. На пам’ятці відновлено звідний міст, який піднімається за принципом противаги. В експозиції представлено проєкт відтворення звідного моста, подається хід реставраційних робіт на пам’ятці (у фотографіях).
Графік роботи закладів:
Вівторок – пʼятниця: 11.00-17.00 год.
Субота – неділя: 10.00-18.00 год.
Каси зачиняються за 30 хвилин до закриття музею.
Каса в Золочівському замку зачиняється за годину до закриття музею.
