У пам’ять про славетного українського композитора Мирослава Скорика, який помер 1 червня, Львівська національна опера цих вихідних транслюватиме онлайн знакові твори композитора, прем’єри яких відбулися на сцені театру. Це опера «Мойсей», уперше презентована у 2001 році, та балет «Повернення Баттерфляй» 2006 року.
Упродовж 5-7 червня архівні записи цих творів Мирослава Скорика будуть доступні для перегляду на YouTube-каналі Львівської Національної Опери за цим посиланням.
Як інформують у Львівській національній опері, опера «Мойсей» на лібрето Богдана Стельмаха за однойменною поемою Івана Франка була створена на замовлення театру до 100-річчя Львівської опери. Як розповідав Мирослав Скорик, він звернувся до поезії Івана Франка і через особисті причини – про це мріяв батько композитора. Прем’єра «Мойсея» відбулася 23 червня 2001 року під орудою самого автора. Кілька прем’єрних вистав опери відбувалися під час перебування у Львові Папи Римського Івана Павла ІІ, і Святіший Отець благословив увесь творчий колектив.
Постановниками цього знакового твору стали хормейстер Богдан Герявенко, сценографи Тадей і Михайло Риндзаки, художниця костюмів Оксана Зінченко, хореограф Сергій Наєнко, режисер Збіґнєв Хшановський. За диригентським пультом виступав сам автор або ж головний диригент театру – Михайло Дутчак. Уся концепція опери безумовно тримається на втіленні провідної партії Мойсея, яку на прем’єрних виставах виконував бас Олександр Громиш. Його ж виконання можна почути на архівному записі вистави, що транслюватиметься онлайн.
Тривалість: 1 год. 25 хв., виконується українською мовою
Прем’єра балету «Повернення Баттерфляй» Мирослава Скорика відбулася 18 березня 2006 року. В основі сюжету – історія про те, як Соломія Крушельницька врятувала після фіаско оперу «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, виконавши головну партію Чіо-Чіо-сан. Та не лише ця історія втілена у балеті мовою танцю. Психологічний контраст втілює історія сестри Соломії – Нусі, яка заради кохання пожертвувала кар’єрою співачки, що для самої Соломії, відданої мистецтву та оперній сцені, було неприпустимим. Для композитора Мирослава Скорика ця історія безпосередньо стосувалася його родини, адже Соломія та Ганна Крушельницькі були рідними сестрами його бабусі Олени.
Музика «Повернення Баттерфляй» поєднує як і відомі мелодії з опер Пуччіні в опрацюванні композитора, так і авторські теми самого Скорика. Балетмейстер-постановник цієї вистави – Сергій Наєнко, художник-постановник – Тадей Риндзак, художниця костюмів Оксана Зінченко, диригент – Михайло Дутчак.
Тривалість: 1 год. 10 хв.
Довідково.
Мирослав Михайлович Скорик (13 липня 1938, Львів – 1 червня 2020, Київ) – один із найвідоміших сучасних українських композиторів і музикознавців, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України в 2006-2010 роках, художній керівник Київської опери (2011-2016). Внучатий небіж Соломії Крушельницької.
Найвідоміші твори Мирослава Скорика – “Мелодія”, музика до кінофільму “Тіні забутих предків”, перший український твіст “Не топчіть конвалій”. Його твори виконують в Україні та по всьому світу.
Мирослав Скорик є автором опери «Мойсей», балетів «Перехрестя», «Каприси», кантати «Гамалія» на вірші Шевченка.
Зі сценою Львівської опери Мирослава Михайловича пов’язувало не одне десятиліття співпраці: від його перших творів у театральному жанрі й до тих зразків, які увійшли до скарбниці української сучасної академічної музики.
Перша прем’єра твору Мирослава Скорика на сцені театру відбулася, ще коли композиторові не було і 30 років – 1967-го. Його балет «Каменярі» за віршем Івана Франка увійшов як одна з частин балетного триптиху, разом із творами «Відьма» Віталія Кирейка і «Досвітні вогні» Лесі Дичко. Два інші твори були написані за поемою Тараса Шевченка та віршем Лесі Українки, тож у цілісному триптиху об’єдналися образи творчості трьох найвідоміших українських поетів, а наскрізним художнім задумом стала ідея боротьби. Прем’єра балету відбулася 19 червня 1967 року, а «Каменярі» 28-річного Мирослава Скорика звучали у фіналі триптиху.
