ГАННА-ОКСАНА ЛИПА — талановитий і визнаний український митець. Художниця працює у галузях декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Її творчий доробок вражаюче широкий за ідейно-концептуальним діапазоном та розмаїтий щодо добору авторкою засобів художньо-образного вислову: від поліфонічних інсталяцій-виставок (“Трансформація” (1998), “Ікона-Хрест” (2001), “У пошуках золотої рибки” (2002), “РОLУ+SЕМА” (2008), “SACRUM TERRA – СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ” (2009, 2013), “Даная” (2013) та ін.) до монументально-декоративних просторових композицій, панно, художньої кераміки, пластики малих форм та дизайну вишуканих взірців ужиткової кераміки. Головне, ці артефакти об’єднує виразне наснаження художниці національними формотворчими канонами, її тяжіння до філософсько-узагальненого осмислення буття, заглиблення у нашарування світових культурних пластів. А довершена мистецька форма вибудовується через трансформації прадавніх семантичних знаків і символів та переосмислення спадку вікових традицій.
Мисткиня не обмежує палітру пластичних засобів і, прагнучи професійного вдосконалення, перебуває у неспинному пошуку просторів вираження власного духовного єства. У творчому процесі, відштовхуючись від певного укладеного формо-типу, упевнено рухається далі, конструюючи нову художню систему, в якій кожен інтегрований елемент самостійно вартісний і слугує віддзеркаленням світо-образу мисткині. Незмінне креативне кредо художниці – повернення сакральності матерії образотворчості, занурення у генетичні коди правитоків України. Це, зокрема, мотивувало її звернення ще у 1990-х роках до культури неоліту та спадщини Трипілля. Глибше пізнання цього архаїчного прошарку давало усвідомлення екзистенції єдиної універсальної знакової системи Всесвіту.
Стратегія розкриття нових образно-смислових можливостей матеріалу передбачала мобілізацію аналітично-філософської складової світобачення Г.-О.Липи, поринання в культурно-антропологічні аспекти світобудови. Через те естетична природа її творів щораз ускладнювалася, збагачуючись новими культурософськими гранями. Художниця все далі занурювалася в проблематику архетипної свідомості сакральних сенсів культури, метафізики магічного наповнення форми, шукала свій авторський вислів складних понять життя в його космічній циклічності.
…Упродовж двадцятиліття (1987–2007) мисткиня працювала у майстерні кераміки на базі Львівської експериментальної скульптурно-керамічної фабрики, однієї із найпотужніших творчих платформ у межах пострадянського часопростору. У цей період укладались фундаменти професійної майстерності, кристалізувався зрілий почерк, цементувалась творча хода. Найбільш значущі відкриття сенсів форми позначені у творах 2000-х років. Це, як правило, поліелементні, складнопідрядні композиції, експансивно розгорнуті у просторі. У них надчутливо зафіксовано позачасові смислові зрізи людського буття, без побутової локалізації другорядних, маловартісних значень.
Вершиною творчого розвитку Ганни-Оксани ЛИПИ стала концептуальна розробка інсталяції “РОLУ+SЕМА” (2007–2008), наділеної рисами архетипної семантичної матриці. Для цього архитвору художниця підготувала своєрідну культурно-антропологічну лабораторію. Означена робота, по-суті, увінчала собою оригінальні, інспіровані філософським митсленням, глибинні за своїм смисловим меседжем цикли, серії, композиції попередніх років: “AVE MARIA…” (1987–1988), “Муза. Присвята Україні”(1988–1989), “Голгофа. Присвята всім репресова¬ним” (1990), “Матріархат” (1990), “Берегиня” (1994¬–1998), “Розмова” (1994–1996), “Ікона-Хрест” (1996), “Лови невидимого звіра. Трансмутації”(2000), “У пошуках золотої рибки” (2004), “HERMENEUTIKE. Мова і простір” (2006), “Круговерть” (2006), “Витоки” (2006), “Ключ-оберіг” (2006), “Ритуал” (2006). Ці твори демонструють віртуозне володіння матеріалом, чуття форми, фактури, барви.
Творчі злети мисткині були відзначені численними престижними нагородами, а 2008 року Ганна-Оксана Липа стала лауреатом Обласної премії в галузі мистецтва в номінації: “Декоративно-ужиткове мистецтво імені 3еновія Флінти”. Творчі роботи художниці увійшли в скарбницю української культури і зберігаються у вітчизняних музейних та приватних зібраннях і за кордоном.
Ювілейна виставка заслуженого художника України Ганни-Оксани ЛИПИ “SACRUM TERRA – СВЯЩЕННА ЗЕМЛЯ”” (малярство, кераміка, графіка), розгорнена у залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, представляє творчість жінки-митця, яка кореспондує на теренах української культури ідею плекання національного родоводу. У композиціях циклу, який подав назву виставки, сублімується ідеологема збереження генетично-знакового коду великої Матері-Берегині Землі. Семантичний розгляд закумульованих у творах символів дозволяє зчитувати складні архаїчні шифри, а через них визначати витоки та етно-генетичну спільність, яка занурена в надрах праісторії. У своїх роботах художниця трансформує духовний простір України у семіотичну систему, що звучить наче універсальне першо-письмо Всесвіту. Мисткиня майстерно вибудовує потужне енергетично-символічне поле в кольорі і матеріалі, що творить концептуально-цілісний ментальний простір. Місія творчості Ганни-Оксани Липи полягає в осягненні-пізнанні себе і універсалій всесвіту та у збереженні-передачі закодованого знання між поколіннями.
Ганна-Оксана ЛИПА народилася 18 липня 1958 року на Львівщині. Закінчила Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва (відділ кераміки) (1977) та Львівський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва (тепер –– ЛНАМ) (кафедра кераміки) (1982). Член Національної спілки художників України. Заслужений художник України.
Учасниця понад 100 виставок, мистецьких симпозіумів, пленерів, семінарів. Належить до грона провідних українських митців-керамістів, активно бере участь у культурно-мистецькому житті Львова. Діапазон творчості надзвичайно широкий – від концептуальних інсталяцій та монументально-декоративних просторових композицій – до дизайну вишуканих авторських зразків ужиткової кераміки. Твори зберігаються у зібраннях музеїв та у приватних колекціях України, Німеччини, США, Австрії, Азербайджану, Польщі, Туреччини.
