Ідеї Кауфмана мають виразну матеріальність; вони є об’єктами, а не аватарками. Кожна така ідея Кауфмана не є продуктом естетизування реальності: вони проростають як живі істоти, народжуються, живуть і вмирають.
Цього разу такою естетичною ідеєю є німб та людська «німботворчість».
Німби для Кауфмана є елементом захисту від реальності, спробою перекласти відповідальність на когось, наприклад, на Бога. Німби є продуктом людських страхів і бажань.
Німби у Кауфмана стають не абстрактними знаками, ні – це фізичні об’єкти, які мають на меті «просканувати» ідеї страху, захисту та відповідальності, що стоять за кожними німбом.
Подібно як дзеркало, яке «імітує» і «рефлексує» реальність (але не репрезентує!), Кауфман використовує своєрідний біометричний метод для сканування живого і відмерлого. Частинами такого «біометричного сканування» є використання об’єктів, які є відбитками проживання часу самим автором. Це книги, тексти, каталоги, листи, ескізи і безліч артефактів, які засвідчили життя Влодка, і які він переробляє у інші естетичні об’єкти (німби). Усі вони були елементами певних рішень автора, вони є свідками його «відповідального існування».
Метафори і естетичні знаки, які перетворюються на метаструктуру, – це різні інструменти пізнання нашого світу. «NIMB біометрія» – це пізнання, скероване на людську ідею захисту від страху, на знаки, які допомагають позбутися відповідальності. Аналізуючи страх перед буттям, який люди проявляють через знаки-німби, Влодко Кауфман пропонує інший погляд – він хоче проаналізувати відповідальність через довіру. Довіру до себе, в першу чергу.
